Сумісництво: як оформити, оплатити й оподаткувати працю

Сумісництво - це виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час.
Сумісництво можливе лише за наявності основного місця роботи; визначає, яке місце є основним, сам працівник.
Розрізняють внутрішнє сумісництво - у того ж роботодавця, і зовнішнє - в іншого роботодавця.
Прийняття сумісника на роботу здійснюється за загальними правилами: заява, трудовий договір, наказ про прийняття на роботу, а також повідомлення податківцям до початку роботи за формою постанови КМУ від 17.06.2015 № 413.
Якщо підприємство є критичним, до ПФУ подають оперативні відомості не пізніше ніж протягом наступного дня після прийняття на роботу; до ТЦК подають повідомлення про прийняття призовника, військовозобов’язаного чи резервіста.
Посади сумісників мають бути зазначені у штатному розписі, а робочий час може бути неповним, скороченим або повним, якщо це погоджено в наказі чи трудовому договорі.
Облік робочого часу за основним місцем роботи і за сумісництвом ведуть окремо; для внутрішнього сумісника у табелі формують два рядки.
Сумісники отримують зарплату за фактично виконану роботу; при повній зайнятості оплата відповідає окладу, а за неповної - розраховується пропорційно.
Якщо сумісник працює понад час, але в межах законодавчої тривалості робочого дня, така робота не є надурочною і оплачується в одинарному розмірі.
Зарплату сумісників порівнюють із мінімальною зарплатою для трудової доплати: з 01.01.2026 це 8 647 грн; з 01.01.2026 максимальна база ЄСВ становить 172 940 грн.
ПДФО і ВЗ із зарплати зовнішніх сумісників утримують за загальними правилами, а у внутрішніх сумісників - із загальної суми доходу за основним місцем роботи і за сумісництвом.
Для зовнішніх сумісників вимогу про сплату ЄСВ з мінімальної зарплати не виконують, а для внутрішніх - виконують, враховуючи загальний дохід у одного роботодавця.
Сумісники мають право на щорічні, відпустки без збереження зарплати, соціальні та «бойові» відпустки, але не мають права на «чорнобильську» та навчальну відпустки.
Під час звільнення суміснику виплачують компенсацію за невикористані дні щорічних і додаткових відпусток на дітей, а також проводять остаточний розрахунок і видають копію наказу про звільнення.