Перед наданням щорічної відпустки потрібно пройти низку організаційних і документальних процедур, а помилка може стати підставою для трудового спору, припису контролюючих органів або фінансових санкцій.
Щорічні відпустки надаються за графіком відпусток, який роботодавець затверджує на кожен календарний рік з урахуванням потреб підприємства, побажань працівників і категорій осіб, які мають право на відпустку у зручний для них час.
Якщо працівник іде у відпустку у строки, визначені графіком, заява не є обов'язковою - підставою для наказу є графік відпусток і повідомлення працівника.
Роботодавець зобов'язаний письмово повідомити працівника про дату початку щорічної відпустки не пізніше ніж за 14 календарних днів до її початку, і ця вимога діє також у період воєнного стану.
Заява потрібна лише тоді, коли відпустка надається не за графіком, переноситься, продовжується, ділиться на частини або вносяться інші зміни до затвердженого графіка.
Наказ про надання відпустки можна оформити за типовою формою № П-3 або за власною формою підприємства.
У наказі необхідно зазначити:
• прізвище, ім'я та по батькові співробітника;
• структурний підрозділ;
• посада;
• вид відпустки;
• робочий рік, за який надається;
• дату початку;
• дату закінчення;
• кількість календарних днів;
• основу (графік або заяву).
Співробітника необхідно ознайомити із наказом під підпис.
Після оформлення наказу бухгалтерія розраховує відпускні, а якщо їх не виплачено у встановлений строк, працівник має право вимагати перенесення відпустки на інший період.
Щорічна відпустка відображається в табелі обліку використання робочого часу: «В» або код «08» - щорічна основна відпустка, «Д» або код «09» - щорічна додаткова відпустка.
У розділі V особової картки форми № П-2 обов'язково зазначаються вид відпустки, період роботи, дата початку, дата закінчення та номер наказу, зокрема і щодо внутрішніх сумісників.
Щорічну відпустку переносять або продовжують у разі тимчасової непрацездатності працівника, несвоєчасного письмового повідомлення про початок відпустки, несвоєчасної виплати відпускних, збігу з відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами або з навчальною відпусткою.
За бажанням працівника щорічну відпустку можна поділити на частини, але одна з них має становити не менше 14 календарних днів і належати одному робочому року.
Після оформлення наказу бухгалтерія розраховує відпускні, а якщо їх не виплачено у встановлений строк, працівник має право вимагати перенесення відпустки на інший період.
Щорічна відпустка відображається в табелі обліку використання робочого часу: «В» або код «08» - щорічна основна відпустка, «Д» або код «09» - щорічна додаткова відпустка.
У розділі V особової картки форми № П-2 обов'язково зазначаються вид відпустки, період роботи, дата початку, дата закінчення та номер наказу, зокрема і щодо внутрішніх сумісників.
Щорічну відпустку переносять або продовжують у разі тимчасової непрацездатності працівника, несвоєчасного письмового повідомлення про початок відпустки, несвоєчасної виплати відпускних, збігу з відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами або з навчальною відпусткою.
За бажанням працівника щорічну відпустку можна поділити на частини, але одна з них має становити не менше 14 календарних днів і належати одному робочому року.
Після оформлення наказу бухгалтерія розраховує відпускні, а якщо їх не виплачено у встановлений строк, працівник має право вимагати перенесення відпустки на інший період.
Щорічна відпустка відображається в табелі обліку використання робочого часу: «В» або код «08» - щорічна основна відпустка, «Д» або код «09» - щорічна додаткова відпустка.
У розділі V особової картки форми № П-2 обов'язково зазначаються вид відпустки, період роботи, дата початку, дата закінчення та номер наказу, зокрема і щодо внутрішніх сумісників.
Щорічну відпустку переносять або продовжують у разі тимчасової непрацездатності працівника, несвоєчасного письмового повідомлення про початок відпустки, несвоєчасної виплати відпускних, збігу з відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами або з навчальною відпусткою.
За бажанням працівника щорічну відпустку можна поділити на частини, але одна з них має становити не менше 14 календарних днів і належати одному робочому року.